Понад 800 працівників Енергоатома на різних ділянках фронту захищають Україну від російських загарбників

Завдяки нашим мужнім захисникам всі ми сьогодні можемо жити й працювати у своїй країні. Серед тих, кому цим завдячуємо, чимало й енергоатомівців. Всі їхні історії схожі у головному: жоден з них і хвилини не вагався, підставляти власне плече країні чи ні. Проте у кожного своя розповідь – унікальна, неповторна. І поділитися нею з усією країною – це теж про сміливість...

До вашої уваги п’ять інтерв'ю з атомниками, котрих російська навала змусила взяти до рук зброю та змінити звичний одяг на військовий, а тил – на фронт:

Олег Герасименко, працівник Енергоатома: «Навколо все палало, вогонь сліпив рашистів, тому ми змогли відійти. Я з перебитими ногами повз на руках…»

Максим Сінькевич, працівник Південноукраїнської АЕС: «Зараз всім треба бути максимально згуртованими, як у найперші дні повномасштабного вторгнення»

Позивний «Тайфун 99», працівник Рівненської АЕС: «Наша мета – Перемога, і ми маємо до неї прийти»

Позивний Святий, захисник Хмельницької АЕС: «Ми маємо цю війну довести до кінця, щоб все було Україна»;

Позивний Partizan, працівник Запорізької АЕС: «Неймовірні відчуття, коли штурмуєш ворожу лісосмугу, і кожен твій крок – це звільнена українська земля»

І пам'ятайте: кожен захисник – це гордість всього українського народу!

Слава Україні! Героям слава!