Саме завдяки героїчним захисникам та захисницям ми з вами можемо жити й працювати в рідній країні. Серед тих, кому цим завдячуємо, чимало й енергоатомівців. Усі їхні історії схожі в головному: жоден з них і хвилини не вагався, підставляти власне плече країні чи ні. Проте в кожного своя розповідь – унікальна, неповторна. І поділитися нею з усією країною – це теж про сміливість...
До вашої уваги п’ять інтерв'ю з атомниками, котрих російська навала змусила взяти до рук зброю та змінити звичний одяг на військовий, а тил – на фронт:
🔹 Василь Марчук, працівник ХАЕС: «Під Бахмутом ми побачили й пережили стільки, що тепер у нас інші цінності»
🔹 Олександр Бірковський, працівник ПАЕС: «Коли везеш допомогу на передову – це може бути дорогою в один кінець. Адже ніколи не знаєш, що там чекає і чи повернешся додому»
🔹 Володимир Кузнєцов, працівник Енергоатома: «Хтось обирає мир, хтось війну. Мій вибір був очевидним, бо від рук рашистів уже помирали невинні люди»
🔹 Андрій Затірка, працівник РАЕС: «Я хочу, щоб люди розуміли, чого нам коштує свобода»
🔹 Сергій Медвідь, працівник ХАЕС: «Якби не лікарі та волонтери, мене б уже не було на цьому світі»
І пам'ятайте: кожен захисник – це гордість усього українського народу.
Слава Україні! Героям слава!