#STANDWITHUKRAINE

Святослав Наумичев, працівник Запорізької АЕС: «Це війна не за територію, а за те, яким світ буде надалі»

На думку експертів, із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року завершилася друга Холодна війна і почалася Третя світова. Вона може тривати або до завершення російсько-української війни, або перекинутися на інші країни.

І хоч у світі побільшало військових конфліктів, тема миру в Україні продовжує залишатися на його порядку денному. Втім, не завжди йдеться про те, що цей мир дорівнює нашій Перемозі. Водночас не завжди є й розуміння того, що означатиме для світу поразка України.

Проте це добре знає наш сьогоднішній Вартовий світла – енергодарець Святослав Наумичев, який разом із сотнями тисяч українців, без перебільшень, захищає світ від великого зла. Захисник впевнений, що Україна бореться не лише за свою землю, а й за справжні світові цінності свободи та демократії.

«Фактично це Третя світова війна, – пояснює Святослав, – яка, на відміну від попередніх двох, ведеться з використанням нових інструментів, у нових умовах. путін застосовує зброю в Україні, залучає хакерів, шантажує ядеркою, зерном та голодом, і це все однозначно має глобальний вплив.

Очевидно, що це війна не за територію, а за те, яким світ буде надалі. Якщо Україна – читайте «демократія» – не переможе, то результат цієї війни розв’яже руки багатьом диктаторам. Вони зрозуміють, що світом правлять сила і зброя, а там недалеко і до ядерної катастрофи. Тому можна сміливо сказати, що ця війна загрожує всьому світові».

Будь-які спроби переманити зло на бік добра, приручити його чи задобрити, на думку нашого Вартового, закінчуються нічим. Тому 24 лютого 2022 року він пішов воювати, бо «зло, якому не вибивають зуби, може перегризти горло».

До повномасштабного вторгнення росії в Україну Святослав мав звичайне життя: працював на Запорізькій атомній електростанції інженером реакторного відділення, здобував освіту за освітою, а у вільний від роботи та навчання час займався ремонтом у будинку. Та коли дізнався, що почалася повномасштабна війна, не вагаючись пішов воювати. Зізнається, що це рішення прийняв ще до того страшного ранку:

«На навчаннях Тероборони, які проходили в Енергодарі перед початком повномасштабної війни, я знайшов однодумців та майбутніх побратимів. І коли почалася велика війна, діяв радикально. Спочатку зателефонував на роботу і попередив керівництво, що йду на фронт. Потім зв’язався з товаришем, який вже воював, запитав, що потрібно, і з усім необхідним поїхав у місце дислокації. Інакше вчинити я не міг, бо це б означало просто сидіти і чекати, коли ворог прийде до тебе».

Військового досвіду, окрім служби в армії, у захисника не було. Та й ті два роки строкової служби, зізнається атомник, мало чим можуть допомогти в повномасштабній війні, оскільки вона доволі технологічна. Потрібно було вчитися в процесі.

«Це найбільша війна з часів Другої світової, – розповідає захисник України, – саме її результати встановлять майбутній світовий порядок і покажуть, чи нападе, наприклад, Китай на Тайвань, чи буде війна між Північною та Південною Кореєю, чи стане Іран сміливішим у створенні ядерної зброї тощо. Ця війна особлива, оскільки на карту поставлена доля всього світу, і саме тому її результати дуже важливі. Якщо кривавого диктатора не зупинити, якщо він не капітулює, у світі почнеться розквіт усіх найгірших сил».

За понад два роки повномасштабного вторгнення атомник Святослав Наумичев встиг повоювати на різних напрямках – і на Запорізькому, і на Донецькому. Нині ж він перебуває на самому кордоні з росією, та місце дислокації з міркувань безпеки не називає. Там захисник займається розвідкою та коригуванням артилерійського і мінометного вогню за допомогою дронів. Зізнається, що війна вже стала роботою і буденністю:

«То в перші місяці це щось незвичне і страшне, якийсь новий порядок, розпорядок. А зараз війна вже стала повсякденним життям, до якого звик. Ти щоранку прокидаєшся і просто йдеш виконувати свої обов’язки. Тепер несення служби, наряди, слідкування за просуванням ворога – це вже буденність. І якщо все робити правильно, розумно, то з великою ймовірністю нічого поганого не станеться. Це хіба вже буде «чорний лебідь».

Святослав підкреслює, що ця війна ввійде в історію, а українці вже ніколи не будуть такими, якими були до кривавих битв, страшних терактів, звірських актів геноциду, важкого терпіння і безкінечних страждань. І якщо не пройти випробовування цією війною, ніколи не дізнаєшся, справжній ти герой чи ні. Будеш рабом чи готовий ризикнути життям, щоб бути вільним. Українці вже показали, що вони готові ризикнути, бо свобода для них понад усе!

«Зараз у громадян більше варіантів, ніж у нас було на початку, – зауважує енергоатомівець, – вони мають можливість самостійно обирати рід військ для служби і бути, наприклад, зв’язківцями, пілотами, розвідкою, штурмовиками, водіями тощо. Або й взагалі піти працювати в тил і виконувати різні забезпечувальні функції. Там якраз потрібно багато людей. Тих, хто воює, 15-20%, інші – на забезпеченні.

Захищати країну і воювати – це вибір кожного, і ми маємо його прийняти. Втім, я впевнений, що ця війна увійде в історію і покаже, яким світ буде надалі. Тому варто приєднатися до цих історичних подій і викластися по максимуму. Ми маємо зробити все, щоб не переміг диктаторський режим, бо тоді недалеко і до ядерної війни. Слава Україні! Героям слава!»