Понад 800 працівників Енергоатома на різних ділянках фронту захищають Україну від російських загарбників

Саме завдяки українським захисникам, зокрема й енергоатомівцям, ми сьогодні можемо жити і працювати у своїй країні. Всі їхні історії схожі у головному: жоден з них і хвилини не вагався, підставляти власне плече країні чи ні. Проте у кожного своя розповідь – унікальна, неповторна. І поділитися нею з усією країною – це теж про сміливість...

До вашої уваги п’ять інтерв'ю з атомниками, яких російська навала змусила взяти до рук зброю та змінити звичний одяг на військовий, а тил – на фронт:

• Командир «Войцех», працівник Хмельницької АЕС: «Сьогодні ти або в ЗСУ, або для ЗСУ, іншого вибору немає!»
• Валентин «Лінкольн» Попков, працівник дирекції Енергоатома: «Страху не було. Я просто робив те що мав»
• Дмитро Корчагін, працівник ВП «Атомпроектінжиніринг»: «Треба бути готовим допомогти якомога ефективніше, коли ти будеш потрібен. У відповідальний момент важливо не злякатися».
• Волонтерка Олена Куницька, працівниця дирекції Енергоатома: «Найбільший страх волонтерів – не встигнути. Коли намагаєшся знайти, купити, передати і дуже боїшся якоїсь миті почути, що вже не треба…».
• Оператори Call-центру консультативної допомоги для працівників Енергоатома,котрі опинились на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них «Найважче – коли не можеш допомогти, адже є такі питання, які можна назвати «криком душі».

• Всі Новини