Керівник Енергоатома Павло Ковтонюк поспілкувався з журналістами ВВС, які відвідали Хмельницьку АЕС і на власні очі побачили як Україна справляється з інтенсивними російськими атаками. У фокусі розмови були теми окупованої Запорізької атомної електростанції, ядерного тероризму країни-агресора та цілодобової самовідданої роботи енергетиків-атомників, які забезпечують в цих складних умовах генерацію електроенергії для країни.
Невелика група технічних спеціалістів уважно стежить за цілою стіною екранів і приладів на щиті керування Хмельницької атомної електростанції – масштабного об’єкта на заході України, який нині є критично важливим як для енергосистеми країни, так і для її воєнних спроможностей.
Після місяців безперервних російських атак на інфраструктуру Україна переживає гостру енергетичну кризу. Щонайменше 60% усієї електроенергії в країні виробляється у гігантських турбінних залах Хмельницької АЕС та ще двох атомних електростанцій, розташованих в інших регіонах країни.
Мене супроводжує Павло Ковтонюк, очільник НАЕК «Енергоатом» – національної атомної енергогенеруючої компанії України. Усі ці об’єкти, за його словами, перебувають під цілком реальною загрозою атак з боку росії.
«Наразі росія намагається бити по підстанціях, які з’єднують атомні електростанції з національною енергосистемою, щоб вивести з ладу ядерну електрогенерацію, – каже він. – Це справжній ядерний тероризм, адже саме зв’язок між системами та атомною станцією забезпечує їхню безпечну й надійну роботу».
Атомні електростанції – це високозахищені й чутливі об’єкти, доступ до яких суворо обмежений для сторонніх осіб. Редакція ВВС отримала рідкісну можливість потрапити на станцію, щоб побачити, як Україна справляється з інтенсивними російськими атаками.
Щоночі Україна зазнає ударів сотень ракет і дронів. Київ звинувачує росію в навмисному знищенні критичної енергетичної інфраструктури. Президент Володимир Зеленський заявляє, що москва свідомо використовує люті зимові холоди, залишаючи десятки тисяч людей по всій країні без електрики, опалення та водопостачання.
Більшість традиційних електростанцій України були уражені або пошкоджені внаслідок російських авіаударів ще раніше. Саме тому атомні електростанції, зокрема Хмельницька АЕС, нині забезпечують основну частину потреб країни в електроенергії.
Втім, найбільша АЕС України розташована на півдні країни вздовж річища Дніпра поблизу міста Запоріжжя і контролюється росією з початку повномасштабної війни.
Це не лише найбільша АЕС в Україні, а й найбільша атомна електростанція у Європі, яка здатна виробляти достатньо електроенергії для забезпечення країни розміром із Португалію. Нині Запорізька АЕС перебуває у «сплячому» режимі – вон не виробляє електроенергію, а контроль над об’єктом здійснюють російський технічний персонал та військові.
Саме тому майбутнє Запорізької АЕС є одним із найкритичніших питань будь-якої потенційної мирної угоди між Україною та росією. За останніми повідомленнями, Україна нібито пропонує модель спільного управління станцією із США у співвідношенні 50/50: половина електроенергії надходить до України, інша – розподіляється Сполученими Штатами на власний розсуд, можливо навіть до росії.
