#STANDWITHUKRAINE

Україна розвиває атомну енергетику попри війну

Незважаючи на триваючу війну, Україна продовжує розвивати атомну енергетику, готується до будівництва нових атомних енергоблоків. Будівництво першого з цих блоків за проєктом AP1000 компанія «Енергоатом» планує на поточний рік. Це стало можливим після нещодавнього підписання угод з американською компанією Westinghouse.

Однак це не єдиний проєкт розробки, який курирує Енергоатом. Слід зазначити, що значним досягненням став запуск вітчизняного виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-440, що порушило монополію російського ринку в цьому сегменті. Цей проєкт також був реалізований у співпраці з партнерами з Westinghouse, до того ж у дуже стислі терміни. У 2023 році українська енергетика зіткнулася з численними викликами, але, що важливо, вдалося зберегти стабільне виробництво електроенергії на АЕС. Це дозволило не тільки подолати загрозу відключення світла в регіонах країни, але й зберегти низькі тарифи для населення.

Найгострішою проблемою залишається те, що найбільша атомна електростанція Європи – Запорізька АЕС досі перебуває під контролем російських окупантів. Їхні дії постійно загрожують Україні та сусіднім країнам ядерною та радіаційною катастрофою. За оцінками експертів, у тому числі міжнародних, станція пережила вже вісім відключень, обладнання деградує, а персонал працює під тиском і страхом знущань і тортур.

Енергоатом спільно з міжнародними організаціями продовжує роботу по звільненню ЗАЕС від окупації та повній передачі контролю над станцією українській стороні.

Навіть фактично втративши можливості Запорізької АЕС, Енергоатом все ж демонструє динамічний розвиток і продовжує виробляти більше половини загального обсягу електроенергії країни.

Енергоатом продовжує адаптуватися до роботи в умовах військового конфлікту. Основні зусилля спрямовані на забезпечення безпеки ядерних об'єктів на підконтрольній Україні території. Йому вдається продовжувати виробництво електроенергії в умовах постійних загроз обстрілів, масових атак і потенційних відключень від енергомережі. Цей досвід управління АЕС в умовах воєнного часу є абсолютно унікальним у світі.

Завдяки атомній енергетиці Україні вдалося зберегти найнижчі в Європі тарифи на електроенергію для населення – приблизно 8 центів за кіловат-годину. Незважаючи на обстріли країни, соціальні перетворення, активні бойові дії на сході та півдні країни, Енергоатому вдалося значно збільшити доходи. У 2023 році таке зростання становило близько 30%, а за період з 2020 року воно зросло в чотири рази.

Крім того, "Енергоатом" виробив додатково 4,9 мільярда кіловат-годин електроенергії на суму близько півмільярда доларів. Це допомогло Україні пройти кілька критичних періодів без відключень електроенергії. Водночас у компанії заявляють, що за останній рік активізувалися ворожі інформаційно-психологічні операції, спрямовані на дискредитацію "Енергоатому". Росіяни намагаються дестабілізувати критично важливий енергетичний комплекс.

У 2023 році «Енергоатом» зробив низку кроків, які в сукупності є технологічним і водночас політичним проривом. Йдеться про відмову від співпраці з російською стороною у сфері поставок палива та комплектуючих для реакторів. Таким чином, Україна першою з десятка країн, що експлуатують реактори радянсько-російського зразка ВВЕР, зуміла розірвати комерційні контакти з російською держкорпорацією «Росатом». Це стало можливим завдяки співпраці «Енергоатому» з міжнародними компаніями Westinghouse Electric Company (Cranberry Township, Pennsylvania) та Holtec International (Jupiter, Florida).

Виробництво запчастин, комплектуючих та інших матеріалів, які раніше імпортувалися з Російської Федерації, тепер організовано в Україні та країнах-партнерах. Замість російського ядерного палива тепер використовується паливо компанії Westinghouse. Крім того, до 2026 року Україна планує задовольнити половину потреб у ядерному паливі. В країні вже налагоджено виробництво комплектуючих для тепловиділяючих збірок, а саме хвостів і головок для паливних картриджів. Спільно з компанією Holtec у 2023 році було побудовано та введено в повну експлуатацію централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива для трьох українських АЕС. Раніше таке радіоактивне паливо відправлялося на зберігання до Росії з відповідною оплатою послуги. Крім того, "Енергоатом" і Holtec планували побудувати в Україні завод з виготовлення спеціальних контейнерів для відпрацьованого ядерного палива.

За словами виконувача обов'язків гендиректора Петра Котіна, "Енергоатом" і український уряд декларують мету збільшити потужність АЕС у півтора рази: з нинішніх 13,8 ГВт до понад 20 ГВт. У найближчі роки планується будівництво нових енергоблоків №5 і №6 Хмельницької АЕС за технологією Westinghouse AP1000, а також завершення будівництва енергоблоків №3 і №4 на цій же АЕС. Також планується розгорнути мережу малих модульних реакторів і так званих мікрореакторів.

Для цього «Енергоатом» вже виконав значний обсяг передпроєктних і проєктних робіт, уклав необхідні договори на поставку обладнання.

Що стосується малих модульних реакторів, то "Енергоатом" і Holtec вирішили побудувати в Україні завод з виробництва основного обладнання для таких реакторів. Цей завод підтримуватиме будівництво в Україні, а згодом має стати хабом для експорту цієї технології.

Україна також здатна забезпечити себе сировиною для ядерного палива – урановим концентратом, оскільки його видобувають у самій країні. З цієї сировини компанії Cameco Corporation (Саскатун, Канада) і Urenco Group (Сток-Погес, Великобританія), згідно з контрактами, виготовлятимуть збагачений гексафторид урану для використання на АЕС.

У 2023 році було завершено корпоратизацію "Енергоатому", перетворивши компанію на акціонерне товариство. Зараз триває формування наглядової ради. Очікується, що ці кроки підвищать ефективність управління. Тому активна робота з розвитку атомної енергетики в Україні заслуговує, принаймні, на увагу. Враховуючи комплекс факторів, пов’язаних з війною, можна високо оцінити зусилля місцевого оператора та українського уряду в цьому напрямку. Слід також зазначити, що великі міжнародні компанії насправді вважають ризики прийнятними і продовжують розвивати спільні проєкти з Україною.

Джерело