Ядерна НЕзалежність: як Україна позбувається російського впливу в енергетиці
Через агресію рф Україні довелося зіткнутися з нечуваними раніше викликами та швидко реагувати на загрози, які несла з собою російська навала. Не виключенням стала й українська ядерна промисловість, яка раніше, на жаль, довгий час була залежною від росії. Однак Енергоатом розпочав процес руйнування монополії рф.
За відносно короткий час Україна повністю відмовилася від співпраці з країною-агресоркою. І цей досвід є абсолютно унікальним, оскільки багато країн вже відмовилися від нафти й газу з рф, але російські ядерні технології продовжували ширитися світом та стали ще одним важелем впливу для росії в глобальному контексті. Тоді як Енергоатом продемонстрував цілком реальні кейси подолання залежності від рф в атомній енергетиці.
Раніше Україні доводилося платити росії близько $200 млн щорічно тільки за транспортування, переробку й зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС. Та завдяки будівництву власного Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) це питання закрили назавжди.
Варто зазначити, що до відповідної незалежності Україна почала рухатись ще до початку повномасштабного вторгнення. Будівництво ЦСВЯП не зупинив навіть воєнний стан, і Сховище вже повноцінно введене в експлуатацію. Днями Енергоатом повідомив, що відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських АЕС вже почали транспортувати до нового сховища.
Нещодавно президент Енергоатома Петро Котін зазначив, лише за цей рік Україна зекономила $150 млн. Економія коштів на транспортуванні й зберіганні ВЯП повністю покрила витрати на будівництво Сховища. Тож заощаджені гроші можна спрямувати на розвиток вітчизняної ядерної генерації.
Сьогодні частка атомної енергії в національному енергобалансі становить понад 55%. Але цей показник точно варто збільшувати. Адже ядерна генерація є одним зі стовпів енергетичної незалежності та безпеки нашої держави.
Україна має амбітні плани щодо нарощення ядерних потужностей із сьогоднішніх 13,8 ГВт до понад 20 ГВт протягом найближчих десятиліть. Для досягнення цієї мети вже реалізується низка проєктів. Зокрема, йдеться про будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС. Будівельні роботи зможуть розпочати відразу після ухвалення парламентом відповідного Закону. Але, на жаль, підготовлений законопроєкт досі не внесений до зали Верховної Ради України. Також планується добудова ще двох нових енергоблоків за технологією AP1000 компанії Westinghouse. Енергоатом і американська компанія вже підписали відповідну угоду про закупівлю ядерного реактора для енергоблоку №5 ХАЕС.
Це буде перший в історії України не радянський (за «походженням») енергоблок. Оснащений безпечним та надійним ядерним реактором покоління ІІІ+, він матиме потужність понад 1100 МВт.
Ще один напрям розвитку світової ядерної генерації – впровадження малих модульних реакторів (ММР). Хоча роботи ще ведуться, Енергоатом вже має низку напрацювань із провідними світовими компаніями – Westinghouse, Holtec, ARC Clean Energy – для будівництва ММР в Україні. Адже в перспективі такі установки можуть активно використовуватися на території нашої держави під час повоєнного відновлення.
Та найвизначнішим досягненням України у припиненні російського впливу на ядерну галузь є відмова від ядерного палива країни-агресорки. Раніше на цьому ринку монопольно панувала росія. Однак цю монополію вдалося зруйнувати.
Наразі Енергоатом перевів реактори українських АЕС на паливо Westinghouse. Для роботи всіх вітчизняних енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 на американському паливі був проведений цілий комплекс інженерних заходів. Тож тепер унікальний український досвід може бути застосований і для інших країн, які прагнуть позбутися «атомного» впливу росіян.
Окрім того, співпраця Енергоатома з Westinghouse завдасть рф значних збитків, адже, як стверджував Петро Котін, втративши монополію на виробництво ядерного палива та будівництво атомних електростанцій, росія може недоотримати понад 100 млрд доларів США.
На цьому шляху – виробництва ядерного палива за американською технологією – вже зроблені впевнені перші кроки. Так, одне із підприємств Енергоатома наразі займається розробкою дослідницьких зразків елементів і компонентів тепловидільних збірок (ТВЗ), які необхідні для роботи з ядерним паливом в активних зонах реакторів на українських АЕС.
До того ж Україна продовжує процедуру ліцензування, аби наростити промислове виробництва хвостовиків тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій за технологією компанії Westinghouse. Аналогічний процес передбачено й для головок для паливних касет. За планами «Енергоатома», з 2026 року завдяки власному виробництву Україна забезпечуватиме себе ядерним паливом на 50%, а іншу половину отримуватиме від партнерів з Westinghouse.
Також Енергоатом розробив власну конструкцію надставки для палива ВВЕР-440 і тепер вперше Україна має власне виробництво і після отримання ліцензії Компанія зможе виробляти й постачати ці надставки країнам ЄС, в яких також використовуються такі реактори.
Все наведене вище – це кроки, зокрема, й для створення власного хабу ядерних технологій. До нього увійде машинобудування, комерційне виробництво основного обладнання та комплектуючих для ядерних реакторів.
Тож загарбницька війна росії проти України загострила питання незалежності вітчизняної атомної галузі від впливу росії. “Ми маємо виключити росію з переліку гравців на цивілізованих енергетичних ринках - це найбільший урок, який потрібно засвоїти”, - постійно зазначає очільник Міненерго Герман Галущенко.
І наша держава стала першою, яка порушила монополію рф на ринку ядерних технологій. Приклад України доводить, що країни ЄС також можуть подолати енергетичну залежність від росії, чим суттєво посилять свою енергетичну безпеку. Адже співпраця з ядерними терористами має бути зупинена назавжди!
