Понад 800 працівників Енергоатома на різних ділянках фронту захищають Україну від російських загарбників
Завдяки нашим мужнім захисникам всі ми сьогодні можемо жити й працювати у своїй країні. Серед тих, кому цим завдячуємо, чимало й енергоатомівців. Всі їхні історії схожі у головному: жоден з них і хвилини не вагався, підставляти власне плече країні чи ні. Проте у кожного своя розповідь – унікальна, неповторна. І поділитися нею з усією країною – це теж про сміливість...
До вашої уваги п’ять інтерв'ю з атомниками, котрих російська навала змусила взяти до рук зброю та змінити звичний одяг на військовий, а тил – на фронт:
-
Олександр Ердт, працівник дирекції Енергоатома: «Найгірше у війні – це ховати побратимів. Потім їхні обличчя не дають вночі спати...»
-
Андрій Ніколаєв, працівник Хмельницької АЕС: «Не ставайте байдужими. Сприймайте кожен день як 24 лютого»
-
Боєць «Борода»: «Найважчим у той день було дістатися до роботи, щоб зробити все, що передбачено в разі початку бойових дій»
-
Артем Веретик, працівник ПАЕС: «Я побував вдома і побачив, як мирним містом гуляють люди... Ціна за таке життя дуже висока»
-
Анатолій Дзюбенко, працівник Південноукраїнської АЕС: «Ворог намагається знищити Україну, стерти її з обличчя землі, а тому ніяк не можна розслаблятися – потрібно діяти, діяти, діяти»
Більше історій – за хештегом #вартові_світла
І пам'ятайте: кожен захисник – це гордість всього українського народу.
Слава Україні! Героям слава!
