Активістки підрозділу «Маскувальні сітки» ГО «Жіночий батальйон» плетуть сітки вже більше року, з перших днів повномасштабного вторгнення рашистів. День у день, від ранку та до вечора люди ходять, як на роботу, і працюють, не покладаючи рук, наближають таку довгоочікувану усіма українцями Перемогу!
Серед активістів є нинішні працівниці Хмельницької АЕС, а також ті, що вийшли на заслужений відпочинок, та ті, хто, переїхав з тимчасово окупованого Енергодару та працевлаштувався на ХАЕС.
Сітки плетуть між змінами, після роботи та вдома, нарізаючи тканину та повертаючи готовий матеріал для плетіння. Методику плетіння маскувальних сіток жінки розробили самостійно, удосконалюючись та прислухаючись до побажань та зауважень військових, які вже випробували вироби в умовах бойових дій.
Активістки розповідають, що розміри та відтінки кольору маскування залежать від місцевості, куди «красуня» поїде. Майстрині спілкуються з кожним воїном-замовником та враховують усі нюанси. Найменша виплетена сіточка мала розмір 2х3 метри, а найбільша – 15х11 метрів, найдовша була довжиною 50 метрів, найширша - 20 метрів одним масивом. Зараз триває робота над сіткою довжиною у 100 метрів.
Сіточки плетуться виключно з натуральних тканин на нитковій основі, пофарбованих у відповідні кольори. Одна з волонтерок, пані Оксана, фарбує та сушить у себе вдома таку тканину.
Плести сітки приходять різні люди. Дехто допомагає час від часу, а є ті, хто від самого початку і досі невтомно трудиться. І місцеві, і приїжджі, хто знайшов прихисток від війни у Нетішині. Приходять цілими родинами - з Маріуполя, Енергодару, Херсону...
Волонтери зазначають: сіточки «Жіночого батальйону» не просто плетуться, вони виплітаються з любов'ю, вірою та впевненістю у Перемогу! Старанно й «на совість», часто – під спів української пісні... Їх плекають, в них майстрині вплітають свою душу, над кожною моляться, до кожної прикріплюють оберіг, аби вони закривали наших захисників та їх техніку від ворога.
